image_pdfimage_print

Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare)

Network-centric warfareТеорія мережево-центричної війни містить у собі, серед іншого, чотири принципи :

  1. Сили, об’єднані надійними мережами, дають змогу покращеного обміну інформацією.
  2. Обмін інформацією підвищує її якість та загальну ситуативну поінформованість;
  3. Загальна ситуативна обізнаність забезпечує співробітництво і самосинхронізацію, підвищує стійкість і швидкість команди.
  4. Перелічені фактори, у свою чергу, різко підвищать ефективність місії.

Три найбільш відмінні властивості мережево-центричної війни  у порівнянні з традиційною війною у нинішньому її розумінні виглядають так:

Продовжити читання “Принципи ведення мережево-центричної війни (network-centric warfare)”

Тарас Шевченко – про знання

Тарас Шевченко
Тарас Шевченко (1814-1861 р.р.)

Учитесь, читайте,

Чужому навчайтесь,

Свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко,1845

 

 

Опубліковано: Система+

Редьярд Кіплінг – про знання

Редьярд Кіплінг
Редьярд Кіплінг (1865-1936 р.р.)

I KEEP six honest serving-men  (They taught me all I knew): Their names are What and Why and When And How and Where and Who.

Rudyard Kipling, 1895

 

Опубліковано: Система+

Спроможність до швидкого засвоєння нових знань — головна конкурентна перевага успішних організацій.

Ілюстрація зі статті The Knowledge-Creating Company by Ikujiro Nonaka - HARVARD BUSINESS REVIEW (1991)
Ілюстрація зі статті The Knowledge-Creating Company by Ikujiro Nonaka – HARVARD BUSINESS REVIEW (1991)

Приклад, що описується нижче, був наведений у виданні «Harvard Business Review November-December 1991», у статті The Knowledge-Creating Company (by Ikujiro Nonaka).

У 1985 p. розробники продукції компанії Matsushita Electric, що розташована в Осаці, працювали над створенням машини для випікання хліба у домашніх умовах. Вони довго не могли «навчити» машину правильно замішувати тісто. Незважаючи на їхні зусилля, шкоринка виявлялася готовою тоді, коли всередині тісто ледве нагрівалося. Працівники аналізували всі можливі шляхи вирішення проблеми. Вони робили спроби діагностування ступеню готовності хліба, використовуючи при цьому рентгенівське випромінювання, а також запрошували для замішування тіста професійних пекарів. Але досягти реальних результатів все ж не вдавалося.



Продовжити читання “Спроможність до швидкого засвоєння нових знань — головна конкурентна перевага успішних організацій.”

«Спіраль знань» І. Нонаки та Х. Такеучи (Model SECI By Ikujiro Nonaka And Hirotaka Takeuchi)

Спіраль знань Нонаки Такеучі
Спіраль знань Нонаки  і Такеучі

Нове знання завжди починається з людини. Талановитому вченому приходить в голову ідея – і з’являється новий патент на винахід. Інтуїція підказує керівнику, в якому напрямку буде розвиватися ринок – і народжується ідея нового продукту.

Робочий, ґрунтуючись на своєму багаторічному досвіді, пропонує раціоналізувати виробничий процес. У кожному випадку особисте знання людини перетворюється на корпоративне, цінне для всієї компанії.

Основна робота компанії, що створює знання, в тому, щоб інтуїтивне знання кожної окремої людини зробити доступним для всіх. І ця робота йде безперервно на всіх рівнях організації. Іноді вона приймає найнесподіваніші форми.

Продовжити читання “«Спіраль знань» І. Нонаки та Х. Такеучи (Model SECI By Ikujiro Nonaka And Hirotaka Takeuchi)”