Архіви категорій: Все

Містить всі нотатки

Про знання – з листування Олександра Македонського і Аристотеля.

Із записів древньогрецького історика Плутарха відомо, що Олександру Македонському під час походу до Азії повідомили, що його вчитель філософ Аристотель опублікував у книгах деякі з глибоких таємних вчень, які до цього викладав Олександру. Він написав лист Аристотелю: “…Ти поступив неправильно, коли оприлюднив вчення, призначене для усного викладання. Чим же ми будемо відрізнятися від інших людей, якщо ті самі вчення, на яких ми були виховані, стануть загальним надбанням? Я хотів би переважати інших не стільки могутністю, скільки знаннями про вищі предмети”. Аристотель відповів Олександру: “… Так, за змістом це ті ж самі знання. Проте, щоб їх зрозуміти, потрібна допомога вчителя …”. Отже, Аристотель вважав, що передача нетривіальних знань можлива лише за участю вчителя [1].

Для позначення подібних нетривіальних знань Michael Polanyi (М. Полані) ввів позначення Tacit Knowledge. На відміну від  Explicit Knowledge (“явних знань”), Tacit Knowledge – це неявні, особисті знання висококваліфікованих спеціалістів [2, 3]. При соціалізації таких знань виникають проблеми. Багато дослідників зазначають, що висококваліфіковані спеціалісти спроможні вербально передати, як правило, не більше 30% своїх Tacit Knowledge [4, 5].
До Tacit Knowledge можна віднести значну частину знань про Business Intelligence.
Доступність  знань значній кількості працівників стала важливим чинником підвищення ефективності суспільної та корпоративної праці і привела до формування більш ефективних сучасних суспільств з ринковою економікою, у якій все більше значення має швидкість добування і засвоєння нових знань. Спроможність до швидкого засвоєння нових знань стала  єдиною стійкою конкурентною перевагою сучасних організацій [6].

  1. Плутарх. Избранные жизнеописания. В двух томах. Том 2. М.: Правда, 1987. – 592 с.
  2. Polanyi, M. Personal Knowledge. Towards a Post-Critical Philosophy. Michael    Polanyi  / Chicago: University of Chicago Press, 1958. – 442 p.
  3. Polanyi, M. The Tacit Dimension. Michael Polanyi. Garden City, New York: Doubleday & Company, Inc, 1966, P.1?25.
  4. Гаврилова Т. А. Базы знаний интеллектуальных систем / Т. А. Гаврилова, В. Ф. Хорошевский – СПб. : Питер, 2001. – 384 с.
  5. Герасимов Б. М. Человеко-машинные системы принятия решений с элементами искусственного интеллекта / Б. М. Герасимов, В. А. Тарасов, И. В. Токарев. – К. : Наук. думка, 1993. – 184 с.
  6. Nonaka, I. & Takeuchi, H. The knowledge creating company: how Japanese companies create the dynasties of innovation. Oxford: Oxford University Press, 1995. – 304 p.

Про Microsoft, Білла Гейтса, Пола Аллена, Стіва Балмера.

Про Microsoft, Білла Гейтса, Пола Аллена, Стіва Балмера, ін. (версія “Корпорации монстров”, Майя Тавхелідзе).

Гіперпосилання на відео:

http://www.youtube.com/watch?v=3k8Zjol-jxY

Про Facebook і Марка Цукерберга

Про Facebook і Марка Цукерберга: версія програми “Корпорации монстров”, Майя Тавхелідзе (канал Россия24)

Гіперпосилання на відео:

http://www.youtube.com/watch?v=qlYKMViW1J0

Про Google, Ларрі Пейджа і Сергія Михайловича Бріна

Про Google, Ларрі Пейджа і Сергія Михайловича Бріна: версія програми “Корпорации монстров”, Майя Тавхелідзе (канал Россия24)

Гіперпосилання на відео:

http://www.youtube.com/watch?v=h0239NyCusM

Про дефініції “Business” і “бізнес” та їх вплив на дослідження і розвиток інформаційних hi-tech

В області автоматизації інформаційної аналітичної роботи у некомерційних сферах ділової діяльності велику шкоду нанесло неправильне тлумачення терміну “business”. Тому у даній публікації розглядається зміст цієї дефініції та її відмінність у суспільній свідомості на пострадянському просторі від дефініції “бізнес” (українська мова) або “бизнес” (російська мова).

У 1958 р. науковий співробітник компанії IBM Hans Peter Luhn (Ганс Петер Лун) у статті “A Business Intelligence System” від свого імені ввів дефініцію “Business” – це система діяльності для досягнення цілей у будь-якій із сфер: наука, технологія, торгівля, промисловість, правова діяльність, урядова діяльність, оборона, і так далі. Дефініцію “Business” H. P. Luhn визначив для того, щоб показати можливі ділові сфери застосування запропонованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи управління документами, яку він позначив як “A Business Intelligence System”.

На жаль, терміни “бизнес” (рос. мова) або “бізнес” (укр. мова) у радянський і пострадянський час асоціювалися у свідомості багатьох людей лише з комерційною діяльністю і викликали негативні емоції. Така ментальність після 1990-го року блокувала реалізацію, дослідження і розвиток відповідних концепцій, технологій і засобів автоматизації ділової інформаційної аналітичної роботи у багатьох сферах некомерційної діяльності.

У теперішній час синонімом терміну “бізнес-аналітика” (“Business Analytics”) справедливо стає термін “ділова аналітика”. Проте, цим терміном у багатьох випадках замінюють термін “Business Intelligence”, що також викликає серйозні проблеми для реалізації, дослідження і розвитку відповідних концепцій, технологій і засобів. Відповідні проблемні питання передбачено розглянути у наступних нотатках.

Для кращого розуміння змісту дефініції “Business” у сфері Business Intelligence (BI) і Knowledge Management System (KMS) та у сфері автоматизації інформаційної діяльності у цілому можна додатково розглянути такі статті:
– Luhn H. P. A Statistical Approach to Mechanized Encoding and Searching of Literary Information / H. P. Luhn // IBM Journal of Research und Development, 1, No. 4, 309 (October 1957);
– Luhn H.P. A Business Intelligence System / H. P. Luhn // IBM Journal of Research and Development. Volume 2, Issue 4, October 1958, p.p. 314-319;
– Luhn H. P. The Automatic Creation of Literature Abstracts / H. P. Luhn // IBM Journal of Research and Development, 2, No. 2, 159 (April 1958).
Також, ці питання висвітлені у друкованих авторських роботах з 2006 р., для прикладу:
– Круковський І.А. Узагальнена архітектура системи підтримки прийняття рішень на основі Business Intelligence у розширеному тлумаченні / І.А. Круковський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – Вип. 2 (53). – С. 103-111.  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/VZhdtu/2010_2_1/14.pdf.

Поширення Business Intelligence і Data Mining в Україні і світі.

Поширення Business Intelligence і Data Mining в Україні та в деяких інших країнах світу - на основі аналізу статистики використання аналогічних пошукових запитів у Google

Статистика використання у Google пошукових фраз на основі Business Intelligence і Data Mining в Україні та в деяких інших країнах світу

На графіках показана статистика використання у Google пошукових фраз на основі Business Intelligence і Data Mining в Україні, Австрії, Великобританії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Польщі. Очевидно, що ця статистика ілюструє рівень інтересу користувачів Google до Business Intelligence і Data Mining і тому свідчить про поширення відповідних інформаційно-аналітичних  hi-tech.

Для перегляду більшої кількості статичних графіків потрібно кликнути тут.

Для перегляду динамічних графіків необхідно мати достатні апаратно-програмні ресурси і високошвидкісний доступ до Інтернету. Нормальна швидкість завантаження динамічних графіків – 5…10 секунд. Графіки будуються на основі динамічного (OLAP) агрегатування Big Data, тому Google може встановлювати обмеження на кількість завантажень за певний час певним користувачем. Отже, для перегляду більшої кількості динамічних графіків потрібно кликнути тут.

З графіків видно, що Україна почала активно відновлювати свій hi-tech інформаційно-аналітичний потенціал, зниження якого відбулося з причин незадовільного фінансування науки й освіти у попередні два десятиліття. Видно, що це мало тяжкі наслідки.

MyTest Web Blog: простий тест швидкості і глибини індексування пошукових систем у Web.

Під час пошуку у Web за допомогою конкретної пошукової системи необхідно знати, наскільки достовірно вона відображає нові публікації (сайти, блоги та записи на них).

Простий спосіб тестування – відкрити всі пошукові системи і ввести назву сайту (блогу), у якому періодично додаються нові записи (пости, нотатки). Чим швидше дана пошукова система індексує та показує користувачам нові публікації –  тим вона краща. Такий простий тест не замінює і не може бути заміненим більш витонченими тестами. Ефективність аналітичної роботи визначається не тільки використанням  hi-tech засобів, про які буде йти мова у нотатках далі, але й логікою здорового глузду, яка передбачає також використання  можливостей простих, доступних проте вельми ефективних засобів.

Натиснувши на подані нижче гіперпосилання, можна перевірити ефективність пошукових систем у Web за введеною фразою “Нотатки про Business Intelligence+”. Адже відомо, що нотатки існують і на сайті  можна перевірити, коли додані останні. Кожне гіперпосилання відкривається на новій вкладці браузера, що забезпечує зручне порівняння результатів пошукової видачі із фактичною наявністю записів на дату тестування. Спрощує індексування те,  що нотатки виконані на узгодженій з Web 2.0 CMS WordPress. Дещо ускладнює індексування те, що нотатки знаходяться у піддомені – фактично це сайт у сайті.

Після перевірки пошукових систем у Web за даним пошуковим терміном можна ввести свій пошуковий термін для відповідного тестування. Дані гіперпосилання можна також використовувати для переходу до відповідних пошукових Web систем, адже вони зібрані на одній сторінці, дозволяють зручно порівняти результати пошуку і побачити розвиток функцій пошукових систем.

Google

Ask

Bing

QWant

МЕТА 

Nigma

Yahoo!

Яндекс (Yandex) в Україні

Rambler

Mail.ru

Baidu

Результати порівняльного тестування  систем пошуку у Web станом на 02.06.2013  р.

Умови проведеного тесту: всі налаштування за замовчуванням;  використаний  браузер Google Chrome з очищеною історією пошуку у Web.

Найкращі результати показала пошукова система Google (13 записів на двох сторінках, релевантні і пертинентні на 100%), а також Ask (9 записів на 2-х сторінках блогу). Пошукова система Google відображала нові записи протягом кількох годин після їх створення.

Стабільно добрі результати показала пошукова система Bing (2 головні сторінки блогу).

Нестабільні результати показали Nigma (2 головні сторінки блогу, проте на 4-й і 6-й позиціях у пошуковій видачі);  МЕТА (2 головні сторінки, у тому числі головна сторінка блогу і семантична карта сайту). Нестабільність пошукової видачі полягала у тому, що Нотатки відображалися не завжди. Можливо, це зв’язано з особливостями стратегії видачі пошукових результатів. Інші пошукові системи не знайшли відповідних записів, що  існували більше 3-х  тижнів. Пошукові системи російського походження  видали в основному однакові супутні релевантні публікації просвітницького характеру  на російській мові. Очевидно, що вказані недоліки підривають довіру до надійності знаходження цими системами наявних записів у Web, адже такі самі результати можуть бути і з іншими пошуковими термінами.

Не дивлячись на явні переваги пошукової системи Google, вона не може замінити інші системи у повному обсязі, адже кожна з них має свої часткові корисні функції, як розвинені краще. Тому для інформаційного пошуку ці системи доцільно використовувати ситуативно, але обов’язково після Google.

У пошукових системах у Web необхідно забезпечувати при формуванні результатів пошуку їх високу релевантність і пертинентність, наукову і практичну новизну і цінність, зв’язок зі світовими й регіональними результатами, інтереси рекламодавців, ін.  У повному обсязі відповідні стратегії відомі тільки їх власникам і корегуються та удосконалюються час від часу.

Користувачі Web мають право на об‘єктивне порівняння пошукових систем  і їх вільний вибір!

Захищено: Релевантність і пертинентність інформаційного пошуку у Web Big Data.

Цей вміст захищено паролем. Щоби його переглянути, будь ласка, введіть свій пароль нижче:

Чи можна довіряти пошуку Яндекс?

Після створення “Нотаток про Business Intelligence+” пошукова система Google видала релевантні і пертинентні результати практично відразу, а пошук Яндекс не видав релевантний результат навіть через дві неділі.

Чи можна довіряти пошуку Яндекс?

Очевидно, що пошукові алгоритми Яндекс необхідно удосконалити по швидкості й по глибині індексування. Можливо, також потребують удосконалення організаційні процедури, адже “Нотатки .. ” додані до каталогів Яндекс (Yandex) і Google (Гугл) одночасно.

Пошук Google 25.06.2013

Результати пошуку в Google за фразою “Нотатки про Business Intelligence +” 25.06.2013 р.

Пошук Яндекс 25.06.2013
Результати пошуку в Яндекс за фразою “Нотатки про Business Intelligence +” 25.06.2013 р.

 

Деякі особливості суспільного сприйняття Business Intelligence і бізнес-аналітики.

У 2011 році, у системі  otvet.i.ua було поставлене запитання: “Чим відрізняється Business Intelligence від бізнес-аналітики?”. Далі показані результати голосування користувачів системи за відповіді на дане запитання, станом на 24.06.2013.

1. Відповідь “Intelligence service – разведка, попробуйте подумать в этом направлении”: “за” – 9628; “проти” – 5374.

2. Відповідь на відповідь автора запитання: “Дякую, проте напрямок помилковий…”: “за” – 5232; “проти” – 3384.

Для ознайомлення з  результатами голосування на запитання  “Чим відрізняється Business Intelligence від бізнес-аналітики?” необхідно кликнути тут.

Отже видно, що значна частина користувачів популярного сервісу http://otvet.i.ua не має однозначного розуміння вказаних дефініцій. При цьому, потрібно мати на увазі, що користувачами системи є люди, які знайомі з інформаційними технологіями Інтернету.

Ймовірно, отримані дані можна розширити, у тому числі на багато інших країн.

Показане підтверджує актуальність просвітницької діяльності у цій сфері.