Чи хотіли б ви жити в інтерактивному місті майбутнього? Місті, що функціонує як живий організм і реагує на ваші потреби?
У світі вже будують подібні міста: Масдар в Абу-Дабі чи Сондо в Південній Кореї. І місто, в якому живете ви, можливо, уже на черзі.
У майбутньому вся міська інфраструктура, від електромереж і каналізації до доріг, будівель і транспорту, буде підключена до мережі. Будинки самі вимикатимуть світло, а самокеровані авто шукатимуть місце для паркування. Розумними стануть навіть сміттєві баки.
Але як прийти до цього високотехнологічного майбутнього? Хто буде стежити й керувати датчиками, встановленими на кожній будівлі, трубі й ліхтарі?
Рішення транспортної кризи
За деякими підрахунками, додатком Waze користуються 20% ізраїльських водіїв. Подейкують, що коли він відключається, на дорогах починається хаос.
І чи справді вони нам потрібні?
Такі компанії як IBM, Siemens, Microsoft, Intel і Cisco вже активно продають програмне забезпечення для розв’язання ряду міських проблем – від транспортних заторів до забрудненого повітря чи дірявого водопроводу.
У Сінгапурі, Стокгольмі і Каліфорнії програми IBM відстежують ситуацію на дорогах і за кілька годин наперед можуть передбачити, де утвориться затор.
А в Ріо-де-Жанейро IBM збудувала диспетчерську в стилі НАСА: на рядах екранів миготять картинки від тисячі камер і сенсорів, розташованих по всьому місту.
Загалом IBM веде близько 2500 подібних проектів у різних містах і навіть запатентувала назву “розумніші міста”.
Але один інженер нещодавно пожартував, що компанія “дивиться на щось, а потім приходить і знищує налагоджені системи”. У цій фраза підсумована головна претензія до корпорацій, які хочуть брати участь в управлінні містом.
“Дехто прагне зробити місто досконалим, як гоночний автомобіль, от тільки при цьому виносить за дужки громадян”, – каже Ентоні Таунсенд, директор Інституту майбутнього і автор книги “Розумні міста: великі дані, громадяни-хакери і пошуки нової утопії”.
Однак у IBM стверджують, що залучають громадян до своїх проектів. У Дубліні компанія спільно з міською радою розробила кілька додатків, наприклад ParkYa, який допомагає мешканцям знайти місце для паркування, використовуючи дані про ситуацію на дорогах.
А для американського міста Деб’юк, штат Айова, IBM розробила розумні лічильники для води. Дані із цих лічильників надходять на спеціальний портал, тож люди можуть подивитися, скільки води вони використовують, і навіть порівняти себе із сусідами.
Але складається враження, що міста для IBM – це проблема, яка чекає на розв’язання.
“Нам треба збудувати міста, які адаптуються до потреб громадян. Раніше це було неможливо через брак даних”, – каже доктор Ліза Аміні, директор IBM Research.
Вона проводить порівняння між міськими активами на кшталт ліхтарів, доріг чи водопроводу і активами великих корпорацій, для яких первинно і розроблялися системи IBM.
Але пан Таунсенд не певен, що корпоративні технології можна з легкістю переносити на міста.
“Міська влада приймає рішення не так, як бізнес. А громадяни – не споживачі”, – каже він.
У Китаї зараз будуються десятки нових міст, і влада за прикладом Ріо вирішила обладнати їх величезними диспетчерськими.
Пана Таунсенда це турбує.
“Диспетчерську в Ріо створив прогресивний мер, але що як вона потрапить до рук поганих хлопців? Чи не створюємо ми можливість для зловживань?” – запитує він.